- розвилка
- -и, ж.1) Відгалуження (у 2 знач.) гілок.2) Місце розгалуження дороги.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розвилка
Смотреть что такое "розвилка" в других словарях:
розвилка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
рогатка — и, ж. 1) Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. || тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди. 2) Дерев яна розвилка з прив язаною до обох кінців гумовою стьожкою для метання… … Український тлумачний словник
розвилина — и, ж. Те саме, що розвилка … Український тлумачний словник
розвилок — лка, ч. Те саме, що розвилка … Український тлумачний словник
розгалуження — я, с. 1) Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1 3). 2) Те саме, що відгалуження 2), 3). 3) Напрям, галузь чого небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). 4) Залізнична розвилка. 5) У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох… … Український тлумачний словник
розгілення — я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
розгілка — и, ж. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
розгілля — я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1) … Український тлумачний словник
роздоріжжя — я, с. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. || Те саме, що розвилка 2). •• На роздорі/жжі у стані нерішучості, тяжких роздумів, вагань … Український тлумачний словник
роздоріжжя — (місце, звідки розходяться / куди сходяться дві / кілька доріг), розпуття, перепуття, розстань, розтік, розтока, розсоша, роздорож, перетин; перехрестя, схрещення, перехрещення, схрестя, розхрестя; розвилка, розвилина, розгілка, розгілля,… … Словник синонімів української мови
